Малюнок на склі

Малюнок на склі — дзерколо дитячої душі.

Напрям арт — терапії – ізотерапія передбачає таку форму роботи, як малювання на склі. Малювання на склі успішно використовується як під час художньо- естетичної роботи з дітьми загального розвитку, так і під час корекційних занять з малюками, що мають особливі потрнби. Малювання на склі не лише оригінальний засіб розвитку творчих здібностей дітей, а й ефективний вид арт – терапії, який допомагає дитині розуміти себе, виражати свої думки і почуття, мрії та надії, позбутися своїх страхів і самовдосконалюватися. Одночасно створюючи зображення по різні боки скла, малюки вчаться бачити світ у його багато вимірності й мінливості, розуміти закони взаємозалежності, а також налагоджувати контакти, спільно працювати, виражати себе і при цьому цінувати самовираження ін.

Дітей приваблює цей вид мистецтва своєю незвичністю, можливістю експериментувати, навіть якоюсь чарівністю. Хіба ж не дивно коли, коли зображення постає з обох боків площини. На папері такий малюнок зробити не можливо. За рахунок того, що фарба не вбирається, скільки б різнокольорових шарів не наносилося, під ними завжди буде просвічуватися прозора основа.

Педагог, який використовує роботі в своїй роботі елементи ізо – терапії, а саме малювання на склі, повинен мати показники, за якими він зміг би визначити успішність створення необхідної для внутрішнього розкриття атмосфери, чи включилася дитина в цю атмосферу, а саме:

Поява у дитини бажання створювати власне зображення за принципом «тут і зараз», а не працювати за зразком;
Поява нових способів зображення , відмінних від тих, до яких дитина звикла в ході навчання та звичної художньо – естетичної діяльності.

Працювати з дітьми можна як у групі, так і індивідуально. Групові та індивідуальні заняття з малювання на склі розрізняються по цілям, процедурі, прийомам роботи.

Для того, щоб використання техніки малювання на склі мало успіх,бажано виконувати деякі правила:

Правило 1: кількість правил повинна бути мінімальною.

Правило 2: дорослий регулює активність дітей. В зв’язку з цим потрібно:

напередодні визначити, яка техніка буде використовуватись,
скільки часу буде витрачено на завдання,
як зменшити статичність пози «маленького художника», коли і де дітям можна рухатися під час розвиваючого заняття,
якими прийомами можна зберегти працездатність дітей з розмальованістю,
чим буде займатися дитина, котра раніше закінчила виконання роботи;
продумати матеріали, які потрібні будуть у процесі реалізації тієї чи іншої теми.

Правило 3: заняття будуються на діях, а не на розмовах.

Правило 4: зміст заняття , обрана техніка повинні визначати дії дитини, конкретну кількість уваги.

Правило 5: умови повинні «провокувати» успішність дитини. Відчуття власного успіху та позитивних емоцій є одним з ведучих механізмів розвитку.