Що читати дітям

Книга розвиває уяву читаючи будь-який текст, ви ніби стаєте режисером тієї неймовірної пригоди чи історії, яка описана на сторінках книги. Ви не уявляєте літери чи слова, ви одразу БАЧИТЕ усі події, які відбуваються, чи змальовуєте героїв, які описані на сторінках книги, ви чуєте їх розмову. Усе “зрежисовано” саме так, як зрозуміло вам, як ближче до вашого сприйняття, а не чужого режисера. Ось чому дуже багато екранізацій відомих творів повністю або частково розчаровують глядача, який читав ті твори.

Читання вчить концентрувати увагу та не відволікатись при виконанні певного завдання. Ось через це, коли ви захопливо щось читаєте, ви можете не бачити і не чути нічого навколо. Вас доводиться або звати декілька разів, або торкнутись, щоб ви повернулись із уявного фантастичного світу.
Читання збагачує словниковий запас. Чим більше читаєте – тим більше дізнаєтесь нових слів і висловів. Багато що може бути незрозумілим для дітей, або може бути почутим вперше. Ніколи не відмахуйтесь від прохання пояснити слово або вислів. Якщо ви не знаєте відповідь на поставлене запитання – так і кажіть. І разом з дитиною шукайте відповідь у словниках, довідниках, або “Гугл вам на допомогу”
Читаючи ви збільшуєте свій світогляд, дізнаєтесь щось нове, навчаєтесь і розвиваєтесь. А яка мама не хоче, щоб її дитина була освічена могла підтримати розмову на будь – яку тему, розвивалась та могла досягти тих вершин, які батькам навіть не снились? Навіть на художніх книгах можна багато чому навчитись.

Тому що батьки читають. Якщо мама втовкмачуватиме сину/донці, що книжка – це цікаво, це корисно і т д і т п., а сама в руки жодної не бере – то і дитина не візьме. Найперше, це має бути власний приклад! Навіть якщо у вас немає тяги до читання книг – читайте газети, читайте журнали (хоча б дитячі). Почніть читати якусь книгу спеціально для того, щоб тримати її в руках хоч 10 хвилин, коли дитина вас бачить! Це зовсім не важко!

Книги, які читають діти, мають бути підібрані за віком і за уподобаннями дитини. Ще краще, щоб дитина обирала книгу сама. Не цікаво буде моїй меншій дочці читати про літаки і динозаврів, а от про коників та лісових звірів – те що треба!
Починайте читати книжку разом, а зупинившись на самому цікавому моменті, запропонуйте дитині продовжити читати самій, доки ви спечете печиво, приготуєте вечерю тощо. Якщо не спрацює одразу – не ведіться на вмовляння, не продовжуйте читати, аж допоки хоч якусь частинку дитина не прочитає сама. Потім ви можете знову трошки прочитати – вам же теж цікаво, а що там відбувалось далі.! І так по черзі, поки син/дочка не почне читати усе, не чекаючи вас.
Можете сісти поряд і читати кожен свою книгу. 20 хв в день – достатньо. Це чудовий спосіб провести час разом. Коли школярику набридне читати – можете обговорити прочитане. Так ви перевірите, на скільки вдумливо читає ваша дитина.итаючи, ви дізнаєтесь можливі вирішення тих чи інших життєвих питань Читаючи дитячі книги про пригоди школярів, ваша дитина одразу може знайти декілька схожих ситуацій, і порівняти способи їх вирішення. Також, через історії у книгах, ваша дитина дізнається що таке “погано” і що таке “добре”, знайомиться з позитивними і негативними емоціями та способами їх позитивного виявлення. «Як захопити читанням»

ГОТУЄМО ДИТИНУ ДО ЧИТАННЯ

Розвивальне заняття з вихователем та логопедом

Мета: Ознайомити батьків з інтелектуальною, соціальною та фізичною готовостями дитини до школи; опрацювати комплекс вправ у процесі розвивальних занять із дітьми; вивчити ігри для розвитку координації мови та рухів, для релаксації м’язового тонусу.

Розрізняють кілька видів спілкування батьків із дитиною

а) дорослий і дитина співпрацюють разом,активно слухаючи одне одного;

б) дитина наслідує дії дорослого;

в) дорослий хвалить дитину,викликаючи в неї бажання знову й знову.

Рівень готовності дитини до шкільного навчання залежить від сформованості педагогічної компетенції батьків,від особливостей сімейного мікросоціуму.

Батьки самі можуть визначити,чи готова їхня дитина вчитись у школі,зокрема оволодівати читанням та письмом. Показниками цього є інтелектуальна,соціальна та фізична готовності.

Робота в групах

Поєднати визначення готовностей із їх тлумаченням: інтелектуальна, соціальна, фізична – визначається за станом розвитку мовлення: звуковимова, обсяг словникового запасу (активний словник, яким дитина постійно користується, та пасивний, яким майже не послуговується, хоча й розуміє значення слів); уміння співвідносити предмети з їх назвами,а слова – назви з предметами. Батьки цікавляться, що вже знає дитина про довкілля, живу й неживу природу; спостерігаючи за дитиною, з’ясовують, де вона активна,а до чого пасивна; визначають,чи вміє фіксувати увагу на будь – якому предметі,чи проявляє допитливість; як сприймає і запам’ятовує нові знання. Дитина до вступу до школи має набути вміння слухати запитання й відповідати на них,будувати словосполучення, прості та поширені речення; користуватися альбомом, олівцями, фломастерами,обводити шаблони,штрихувати. Знання дитиною правил спілкування з однолітками й незнайомими людьми; відсутність комунікативної та шкільної фобій; дотримання норм поведінки вдома,на вулиці,у громадських місцях; розуміння ролі батьків у її вихованні,а згодом учителя. Загальний стан здоров’я дитини, а також розвиток у неї дрібної моторики та координації рухів і пальців,особливо ведучої руки. Важливе значення мають розвиток артикуляційного апарату (губи, зуби, язик, піднебіння тощо,відсутність заячої губи,вовчої пащі); стан хребта, відсутність сколіозу тощо; стан фонематичного слуху;як дитин чує і розрізняє, звуки на слух, насамперед приголосні. Орієнтуючись у цих показниках, слід звертати увагу й на сформованість. У дитини шкільнозначущих функцій; стан слухової та зоросприймальної пам’яті, зорового аналізу й синтезу, слухового сприймання й уваги, мовнорухової пам’яті, просторової орієнтації, точності й диференціації рухів пальців і кистей рук. Саме від наявновності цих знань та вмінь залежить темп і якість формування ,навичок читання і письма. Недостатній розвиток зазначених функцій здебільшого спричиняється незрілістю чи локальним ураженням структур головного мозку, які відповідають за стан мовлення, мислення, пам’яті тощо. Підготовка дитини до оволодівання читанням і письмом має ґрунтуватися на застосуванні комплексу вправ у процесі розвивальних занять.

Виступ логопеда

Усна народна творчість найкращий і найдоступніший матеріал, який допоможе готувати дитину до оволодіння читанням і письмом. Так звані малі фольклорні жанри (забавлянки, лічилки, скоромовки, заклички тощо), коли малюк промовляє їх, активізують інтелектуальну, емоційно - вольову та фізичну сфери. Проте, на жаль молоді батьки часто не знають народних дитячих потішок. Та й швидкий розвиток комп’ютерних технологій,новітніх засобів масової інформації дещо знизив роль книжки в навчанні та вихованні дітей. Між тим читання або слухання фольклорних творів,промовляння їх разом із дорослими розвивають фонетичний слух, формують уміння усвідомлювати й відтворювати почуте. Так дитина розвивається розумово й фізично. Цікаві й зрозумілі малятам забавлянки, коротенькі пісеньки або віршики жартівливо гумористичного характеру. Зміст забавлянок передає одночасне промовлення слів та виконання дій,завдяки чому розвивається й коригується не лише мовення, а й моторика. У дитини змінюється емоційний стан, вона стає уважнішою, тішиться з того, що з нею спілкуються. А маніпуляції руками, пальцями, ногами, головою допомагають їй зрозуміти будову свого тіла, орієнтуватись у ньому.

Дитина з інтелектуальним недорозвитком повільно сприймає й осмислює звернене до неї мовлення,вона навіть голову повертає повільно. Щоб навчити малюка швидко повертати голову правобіч і лівобіч, нахиляти вперед і назад, беремо її обіруч і повертаємо туди – сюди,потім нахиляємо вперед – назад, водночас промовляючи: «Печу – печу хлібчик, щоб з’їв його дітчик. Шур у піч!»

Дорослий і малюк обоє тицяють своїми вказівними пальцями в дитячу долоньку. Дорослий промовляє,спонукаючи дитину повторювати за ним слова: «Мама, тато, жаба – квак!» На слові «квак» дитина має стиснути пальці в кулак, щоб «упіймати» чийсь палець. Чий палець буде вхоплено, той веде гру - забавлянку. Але дорослий постійно виконує її словесну частину, заохочуючи дитину відтворювати слова.

Забавлянки для розуміння мови дорослого.

Беруть дитячу руку й виконують колові рухи своїм пальцем по долоньці. Механічний вплив на нервові закінчення сприяє розвитку слуху та мовлення, формує зосередженість, увагу. При цьому промовляють: «Сорока – ворона кашу варила, на кілочку студила. Дітки пішли до села,сама кашку поїла. Гай, гай полетіла! (тут обидві руки дитини то піднімають, то опускають, імітуючи пташинний лет).

Дорослий,рухаючи одночасно вказівним та середнім пальцями (ніби летить комаха) й торкаючись ними різних частин тіла малюка, називає їх: «Летіла бджола: дзум - дзум – дзум! І сіла…(ім’я дитини) на вушко, очко, носик, дзум!» (при цьому злегка пощипує дитину за названу частину тіла). «Іде коза рогатая,веде діток кошлатая. А хто козу торкне,того коза штиркне в…(ручку, ніжку, животик тощо)».

Дорослий садовить дитину собі на ногу, гойдає її і примовляє: «Їде, їде пан, пан на конику сам. А за ним хлоп, хлоп на конику гоп, гоп»; «Гойда, гойда, гойдоша, де кобилка, там лоша, там печене порося!».

Дитина привчається утримувати корпус тіла,не перехилятися вбік, не боятися висоти. Вона сидить рівно,тримаючи спинку прямо.

Щоб виробити в дитини коащу координацію рухів тіла,розвивати увагу,спостережливість,уміння наслідувати рухи дорослого,її спонукають танцювати:

«Ой без дуди, без дуди йдуть ніженьки не туди.

А як дудочку почують, самі ніженьки танцюють».

«Танцювала риба з раком, а петрушка з пастернаком, а цибуля з часником, а дівчина … (ім’я дитини) з з козаком!».

Вправи та ігри для розвитку координації мови та рухів

Робота в гркпах (проводить вихователь)

1. Маленький – великий.

Батьки поділяються на дві групи. Одна група виконує рухи, друга говорить та плеще у долоні.

Спочатку буду я маленьким

І до колінок притулюсь.

А потім стану я великим

І вмить до лампи дотягнусь.

(Всі сидять навпочіпки, притискуючи голову та обхопивши руками коліна. Потім піднімаються, стають на півпальці й тягнуться вгору, піднімаючи руки).

Батьки йдуть по колу навшпиньки з одноразовим промовлянням вірша:

Пливуть гусенята – червонії лапки,

Пливуть вони в озері замість зарядки.

Сірі за білими з мамою гускою,

Пливуть всі веселою стрічкою вузькою.

Вправа на рівновагу.

Всі стоять на одній нозі, друга трохи відведена назад, і промовляють:

Дуже важко так стояти,

Руки в боки нам держати,

Не валитись, не хитатись,

На одній нозі триматись.

Учасники стоять у колі й під марш роблять рухи, промовляють віршик:

Довго грали, притомились,

Один на одного подивились,

Ручками хлоп – хлоп,

Ніжками топ – топ.

(Витягнувши руки вперед, стискають та відпускають пальці рук).

Батьки сидять за столиками та імітують написання листа, при цьому ритмічно промовляючи:

Я пишу тобі листа,

Як проводили свята.

Букви всі охайні

В маленької Тані.

Косарі.

Татусі стоять у ряд і роблять руками рухи, немов косять траву, просуваючись уперед. При цьому промовляють:

Дзінь – дзінь,дзінь – дзінь.

Це коси сталевий дзвін.

Від зорі і до зорі.

Косять траву косарі.

Притомились, сіли,

Всю вечерю з’їли.

Стрічки.

Мами стоять у колі, тримаючи стрічку в руці. Під музику вони ритмічно змахують рукою зі стрічкою вгору та промовляють:

Ви, стрічки, злітайте вгору,

В синє небо, у блакить.

Станем разом ми у коло,

Стрічки знов уверх летіть.

Одна частина учасників сидить на стільцях та ритмічно плеще вдолоні, імітуючи хід годинника. Друга стоїть на прямих ногах, ноги на ширині плечей,руки лежать на стегнах. Хитаючись із лівої ноги на праву і відриваючи вільну ногу від підлоги, виголошують:

Тік – так, тік – так,

Я звик отак:

Крок наліво, крок направо,

Ходить маятник наш браво.

1."Кулачки" (розслаблення м’язів рук).

Руки на колінах

Стисну в кулачки.

Міцно із напругою

Тримаю раз,два,три.

Потім вільно відпускаю

І отак відпочиваю.

Як приємно без напруги,

Хай лежать спокійно руки.

Я вам буду розповідати про Варвару, а ви робіть рухи головою, відповідно до тексту.

А допитлива Варвара

І наліво, і направо

Роздивляється навкруг,

Де її найкращий друг?

Раптом дивиться вперед-

Друг сховався в очерет.

Тут Варвара вмить радіє,

Розслабляє вона шию.

Дивиться Варвара вгору.

Де навшпиньки у ранню пору

Все літають по ділах.

Та ковтають всіх комах.

Подивилась потім вниз,

Де мурашка тягне хмиз.

Дуже важко мурашині,

Напрягла й Варвара шию.

Вперед потім подивилась.

Дуже Варя притомилась.

Я наслідую слона:

Губи «хоботком» тягну.

А тепер їх відпускаю,

І на місце повертаю.

Потягну і розслабляю.

От сподобалась квак ушкам,

Тягнем губи аж до вушка.

Потягну і перестану.

Без напруги губи стануть.

Легко так відпочивати,

І слова нам вимовляти.

Носом вдих, (губи розтягнути)

Видих (розслабили)

Привели в нормальний стан.

Я горішки розгризаю,

Зуби міцно я стискаю.

Як розгриз, то відпускаю

І тепер відпочиваю.

В нас горішків ще багато,

Довго гризти їх малятам.

Дійшов язик наш до біди,

Шпурляють понад все не туди:

Став язик штовхати зуби,

Щоб їх випхнути за губи.

Притомився, перестав

І на місце зразу став.

Наш розслабився язик,

Працювати так не звик.

Підсумок заняття

Вправа «Мікрофон» (іграшковий мікрофон передається «ланцюжком» по колу і кожен із батьків висловлює свою думку). Чого ви навчились на цьому занятті? Що ви практично використаєте у спілкуванні зі своєю дитиною?

Практична робота з логопедом.
Забавлянки для координації рухів голови.
Забавлянки для правильної координації дрібних рухів пальців та розвитку уваги,волі,спостережливості,кмітливості.
Забавлянки для засвоєння назв частин тіла.
Забавлянки для утримування рівноваги,формування вміння керувати своїм тілом під час рухів.
Забавлянки для наслідування та відтворення рухів дорослого.
Ходьба навшпиньки.
Хлоп – топ.
Лист.
годинник.
Вправи на релаксацію м’язового тонусу (проводить логопед).
«Допитлива Варвара» (розслаблення м’язів шиї).
«Хоботок» (розслаблення м’язів губ).
«Жабки» (розслаблення м’язів губ).
«Горішки» (розслаблення м’язів нижньої щелепи).
«Сердитий язик» (розслаблення м’язів язика).

Які книги треба читати дітям?

Книги, прочитані в дитинстві, впливають на нас набагато більше всіх інших. Вони не просто дають необхідну інформацію, як це відбувається в дорослому віці. Вони виховують і формують особистість. Діти, які звикли до книжки, набагато більш самостійні в судженнях і поведінці, легше вступають в контакти.

А вже місяців в 8-10 малюк слухає і розуміє нескладні вірші і казки, швидше і охоче розглядає картинки, знаходять правильні рішення. Що читати від 0 до 2 років? Які книги треба читати дітям – тема статті.

«Прийде сіренький дзига …»

Перші книги повинні бути літературою найвищої проби. Знайдіть збори «Бібліотеки світової літератури для дітей», порадьтеся з бібліотекарями або просто орієнтуйтеся на свій смак: з часів вашого дитинства мало що змінилося, читайте дитині книги, які вам самому подобалися в дитинстві. Що читати від 3 до 6 років. Всілякі казки й казкові історії, краще народні – авторські казки не завжди однозначно сприймаються дитиною. Але перевірені часом твори, звичайно ж, будуть тільки на користь. Це росіяни (та інші) народні казки, казки Пушкіна, «Коник-Горбоконик» П. Єршова, казки Шарля Перро «Попелюшка» та «Червона Шапочка», «Дванадцять місяців» С. Маршака, «Вінні-Пух» ;, «Казки дядечка Римуса», «Мауглі» (і казки Кіплінга для маленьких), «Малюк і Карлсон» і «Пеппі Довга панчоха». Книги про Цибуліно і про Буратіно, Незнайку і його друзів, Мумі-троля. Це «Мері Поппінс» П. Треверс, «Чарівник Смарагдового міста» О. Волкова, «Королівство кривих дзеркал» В. Губарєва і т. д. Це російські билини і античні міфи в перекладенні для дітей. Біблійні оповіді, також адаптовані для хлопців.

Золотий фонд

У більш дорослому віці, коли дитина йде в школу, відбувається знайомство з класикою – російської та зарубіжної. Чудово, якщо він читає ці книги не лише у відповідності зі шкільною програмою або позакласних читанням, але і заради задоволення. Адже запам’ятовується саме те, що ми читали з доброї волі, а не примусово. А без цих книг у розвитку дитини буде щось безповоротно втрачено. Казкові історії в цьому віці теж нікуди не діваються: дитина ще перебуває в тому щасливому стані, коли продовжує вірити в чудеса.

Що читати від 7 до 10 років

В цьому віці дитину можна знайомити з казками Гофмана, братів Грімм, Гауфа, Андерсена. Настає час для класичної російської прози: від «Повістей Бєлкіна» і «Вечорів на хуторі біля Диканьки» до «Записок мисливця», від «Лівші» до «Дитинства» Льва Толстого. І, звичайно ж, класика дитячої літератури: «Острів скарбів» Стівенсона і повісті Жюля Верна, «Три мушкетери» Дюма, «Пригоди Тома Сойєра» і «Принц і жебрак» Марка Твена, «Вершник без голови» і «Маленький принц». Ваше право додати до цього списку якісь дорогі вам книги або порахувати щось не заслуговує уваги … Проте в цілому саме ці книги вважаються золотим фондом світової літератури для дітей.

Книги для дівчаток, книги для хлопчиків

Якщо вікові рекомендації, як правило, вказані на самій книзі, то поділ на твори для дівчаток і хлопчиків досить умовно. У чому ж різниця між книгами для тих і для інших? Щоб відповісти на це запитання, потрібно розібратися, а чому ж взагалі відрізняються психологія і сприйняття дівчаток і хлопчиків? Чоловік вже в дитинстві – людина дії. Прийшов, побачив, переміг. Чи не правда, дещо комічно виглядає ця давня формула, якщо поставити її в жіночий рід? Так що не випадково не тільки в житті, але і в кіно, і в літературі хлопчиків хвилює те, що називають про модним словом «екшн» - дія. Дівчата по своїй природі зовсім інші. Для них головне не дія, а почуття. Якщо улюбленими персонажами хлопчиків стають, як правило, всілякі героїчні особистості, то дівчаткам важлива естетична привабливість. Принц, зауважте, в казках завжди прекрасний, а вже потім тільки сильний, благородний і розумний. «Чудовий» в «девочкіних» казках завжди синонім «хорошого». Тому, скажімо, Людина-павук, підкорив своєю безстрашністю безліч хлопчаків, навряд чи захопить середньостатистичну дівчинку. Що доброго для неї в павука? Є відома фраза: «У«Війні і мирі»Толстого хлопчики читають про війну, дівчатка – про світ». Частково це так і є, тому в останні роки стали активно виходити спеціальні серії книг, звернених безпосередньо до дітей тієї чи іншої статі. Існують і спеціальні енциклопедії, настільні книги, дотримуючись порад яких дівчата можуть опанувати вишуканими манерами, стати хорошими господинями, а хлопчики, відповідно, – придбати ті риси характеру, які в суспільстві прийнято вважати традиційно «чоловічими». Все це чудово, але навряд чи варто обмежувати коло читання дітей виключно «за статевою ознакою». Адже справжня література, в тому числі і дитяча, адресована всім відразу. Просто кожен віднімає там щось своє.

Якщо він не читає

Багато батьків зіштовхуються сьогодні з проблемою: дитину не змусиш взяти в руки книгу. Букви знає, читати вміє, а не хоче. У результаті виявилося, що вони читають набагато менше дівчаток, причому, як правило, з практичними цілями: про своє захоплення, про спорт, дуже люблять журнали і газети. Воліють пригоди, детектив, фентезі. Саме хлопчики – головні «споживачі» коміксів. Можна легко припустити, що сучасні російські хлопчики у своїх перевагах мало чим відрізняються від північних сусідів.

Якого би віку не були діти – читайте їм вголос

Книга – це віза, що відкриває дитині новий світ. Факт, що діти, яким читають вдома, успішніше в школі, рідко стають темою обговорень. Читання дітям молодшого віку допомагає їм оволодіти мовою, розвинути грамотність, навчитися читати і бути успішними в школі. Для маленьких дітей (у віці 3-5 років) щоденне читання вголос будь-ким із членів сім’ї – один з показників успіху.

Читання вголос. Для дітей дуже корисно, коли проводиться систематичне читання вголос, особливо, якщо хто-небудь з батьків чи інших членів сім’ї може виразно читати. Таке читання дає можливість краще зрозуміти зміст, зрозуміти красу мови твору. Діти звертають увагу не тільки на окремі епізоди, але і з цікавістю прослухають описи природи, відчують її красу, в їх полі зору будуть також і характеристики дійових осіб. При самостійному ж читанні багато що може залишитися непоміченим.Читати вголос корисно, і потрібно починати цю роботу з дітьми з самого раннього віку. Малюки охоче слухають читання дорослих і легко запам’ятовують вірші О. С. Пушкіна, С. Маршака, С. Михалкова та інших. Іноді діти вже давно знають текст напам’ять, а все-таки просять ще раз прочитати вголос, при цьому виправляють читача, якщо той зробив помилку.

Маленькі діти разом з героями радіють, сміються, плачуть, обурюються. Вони живуть їхнім життям. Регулярне читання вголос розвиває мову дошкільника, збільшує його кругозір, сприяє моральному вихованню, є гарною підготовкою до школи. Читати можуть не тільки батьки, а й старші брати і сестри. Зрозуміло, для читання треба вміти відбирати зрозумілі, цікаві та корисні книги.Читання вголос потрібно не тільки дошкільнятам. Воно корисно і молодшим школярам і навіть підліткам V-VII класів. Слухаючи виразне читання, діти самі починають читати краще: привчаються користуватися паузами, опановують інтонацією.

Як правильно читати дітям

Читати рано чи пізно навчаються всі діти, але далеко не всі з них дійсно люблять читати. Згідно з результатами різних досліджень, дитина з більшою ймовірністю полюбить читання, якщо батьки йому в ранньому дитинстві, до навчання читанню, багато і правильно читали вголос. Але як же правильно читати книги дітям? Наведемо кілька основних принципів.

Читайте з бажанням!

Якщо в глибині душі ви самі не любите читати, або саме в даний момент у вас поганий настрій, або ви дуже втомилися, а в результаті — не хочете читати, то НЕ читайте! Дитина добре вловлює справжні почуття, не особливо розбираючись в мотивації. Він може запідозрити вас в нелюбові до цього заняття або в нелюбові до нього самого. Тому почекайте вдалого моменту і відповідного настрою.

Читайте дітям вголос регулярно!

Оптимальний варіант, за твердженнями педагогів, — читати щодня, не менше 10-15 хвилин поспіль.

Організуйте процес правильно!

Важливо, щоб дитині під час читання (та й вам, звичайно) було зручно; освітлення має бути яскраве, але не сліпуче; слід виключити відволікаючі моменти, і звичайно — читати в зручний і відповідний для цього час. Якщо дитина повна енергії, збуджена або не в настрої; або їй пора спати, і у неї вже очі злипаються — то слухати уважно і сприймати прочитане він не зможе.

Раціонально вибирайте книги!

Книги повинні бути, безумовно, яскраві і красиві, хоча чим старше стає дитина, тим менше слід читати книги з картинками, щоб малюк навчився включати власну фантазію. Вибирайте різні літературні твори, щоб познайомити дитину з усім різноманіттям жанрів і авторів. І звичайно, книги повинні підходити дитині за віком: малюкам — короткі твори з простою і зрозумілою лексикою, простими, зрозумілими і однозначними героями.

Проведіть попередню підготовку!

Перед читанням дайте дитині книгу в руки: нехай він її погортає, подивиться картинки, припустить або здогадається, про що вона. Згадайте разом у дитиною, чи читали ви інші твори цього автора. Правильний настрій на читання забезпечить гарне сприйняття.

Читайте виразно! Читання дітям вголос

При читанні вголос використовуйте всю свою акторську майстерність: міміку, жести, різні інтонації. Читайте повільніше, ніж зазвичай говорите. Час від часу поглядайте на дитину, переконуйтеся, що концентрація уваги не знизилася, що він стежить за ходом розповіді.

Пояснюйте і відповідайте!

Не завжди просто зберегти терпіння, якщо дитина багато і часто перебиває, але доведеться, бо при читанні дітям вголос це неминуче. Роз’яснюйте значення незнайомих слів, розповідайте трохи про незрозумілих дитині героях (якщо він ще не стикався з ними раніше); відповідайте на питання, пов’язані з розумінням тексту, адже якщо дитина не повністю зрозуміє твір, то не буде здатна його по-справжньому оцінити.

Обговорюйте!

Після закінчення читання обов’язково цікавтеся думкою дитини: чи сподобалося їй? що саме сподобалося і чому? хто з героїв найбільше сподобався? Задавайте якомога більше питань, що починаються з “що”, “коли”, “де” і “чому”? Обговорюйте, що відчували герої, і чи правильно вони поступили. Це допоможе дитині навчитися співпереживати, а також оцінювати свої власні вчинки з боку.

Згадуйте!

Дуже корисною вправою для розвитку пам’яті буде час від часу згадувати прочитане. Пропонуйте дитині намалювати малюнок на тему прочитаного твору — наприклад, героя, який найбільше сподобався. Або нехай близькі родичі — дідусі та бабусі — частіше просять малюка переказати прочитане; це сприятиме не тільки розвитку пам’яті, а й усного мовлення

Читайте своїм дітям вголос правильно — і вони полюблять читання і будуть із задоволенням читати все життя.

Чому важливо читати дітям казки

Якщо ви хочете, щоб ваші діти були розумними — читайте їм казки. Якщо ви хочете, щоб вони були ще розумнішими — читайте їм більше казок.Альберт Ейнштейн

Казка — це чарівна таємниця, яка передається із покоління у покоління. Вона стає своєрідним супутником людини на шляху до формування свідомості. В дитинстві із казки ми черпаємо натхнення, сміливість, часто навіть добру пораду. Тому, нехай уже дорослі, ми добре її пам’ятаємо, цю нашу давню подругу казку, з якою ми вирушали у далекі подорожі, минали фантастичні перешкоди на шляху та переживали найдивовижніші пригоди.

Казки, чи то пак будь-які історії, є частиною творчості людей відколи існує мова. У них зашифровані повчання, варіанти виходу із різних ситуацій. Справді, казка – це ж не лише цікава історія для маленької дитинки, це не тільки той місточок через який переходить свідомість наших дітей перед тим, як поринути у сон. Там захована мудрість, яку накопичило людство за дуже довгий час.Казка є важливим елементом у формуванні розвитку дитини. Кожен народ володіє своїм набором казок, де є унікальні персонажі і герої, і зловмисники. Їхні пригоди, перешкоди та шляхи, які вони долають теж є унікальні. В такій простій казковій формі дітям розповідається про дуже важливі речі: структуру світобудови, добро і зло, цикл життя тощо. У своїй книзі “Світ малого українця” Марія Чумарна, засновниця авторської українознавчої школи “Тривіта” у Львові, письменниця та поетеса, говорить про тісний зв’язок між “розгортанням мисленого дерева дитини” та українськими народними казками. Процес пізнання світу, каже Чумарна, повинен нагадувати сходження по сходинках — від найпершої таємниці до інших маленьких таємниць, які з’являються у процесі росту та розвитку дитини. Саме ця найперша таємниця сходження захована у народних казках. Тому з неї повинен починатися процес пізнання світу і себе у ньому.

Наголошу також, що роль казки у розвитку мовлення дитини є надзвичайно важливою. Знову ж таки за словами Марії Чумарної, мовлення найкраще розвивається тоді, коли воно відображає пізнавальний досвід дитини. Тобто, речення відповідає думці, а думка — мисленному образу.

Як батьки, ми в певній мірі створюємо світ для своїх дітей. Особливо у ранні роки, коли все, що їх оточує залежить від нашого вибору. Звісно і те, що ми читаємо нашим дітям ми обираємо самі. То чому все ж таки не запропонувати своїм маленьким мандрівку у світ казки?У своїй публікації “8 Reasons Why Fairy Tales are Essential to Childhood” Мелісса Тейлор наводить вісім простих причин, чому малятам необхідні казки. Варто зазначити, що Мелісса Тейлор є письменницею та відомим автором книги для батьків про читання “Book Love: Help Your Child Grow From Reluctant to Enthusiastic Reader”. Її праці також публікуються у таких джерелах, як Parenting.com, Scholastic Parent and Child, Babble.com тощо.Вона говорить про те, що казки показують дітям шляхи до вирішення проблеми. У кожній казці існує певна задача, яку потрібно вирішити. Вони звичайно бувають різного ступеня комплексності, залежно від того, на який вік розрахована казка. От і протягом усієї казки головний герой намагається цю проблему вирішити. Часом йому потрібно спробувати кілька разів. Та в переважній більшості випадків, йому все ж таки вдається досягнути мети. Ми асоціюємо себе із персонажами і думаємо про те, що б ми зробили на їхньому місці.Казки допомагають дітям стати емоційно стійкішими. Вони розповідають про реальні проблеми у фантастичних обставинах. Знову ж таки, у більшості казок герой завжди перемагає. Це допомагає дітям у безпечних умовах дізнатися про те, що погані пригоди стаються зі всіма.Завдяки казці ми всі володіємо спільною мовою, казки перетинають культурні кордони і мають універсальне послання — добро перемагає зло. Також за допомогою казок діти навчаються про основні елементи історії — персонажів, сценарій та сцену, де все відбувається. Коли дитина в стані засвоїти ці основні елементи, їй легше робити передбачення та розуміти інші історії, які вона читає.Безумовно, казки розвивають уяву. Вони дають нам можливість навчити наших дітей основ критичного мислення. Крім того, казка є чи не найкращим раннім вчителем основ моралі та уроків життя.Дорослі часто повертаються спиною до старої доброї казки про Івасика-Телесика, чи про Кривеньку Качечку.Обирають історію, яка більше схожа на реальність, яка проектує наш дорослий світ на дітей.

Які книги треба читати дітям в 6 років

Якщо батьки люблять свою дитину , то , безумовно , серйозно підходять до питань виховання . З самого раннього дитинства батьки читають дітям книжки , оскільки розуміють , що читання виконує не тільки естетичну та пізнавальну , а й виховну функцію. Однак не всі книги слід читати дітям , навіть якщо вони вважаються дитячими . При виборі необхідно враховувати вік дитини , психологічні особливості та інтереси малюка.

На сьогоднішній момент на прилавках магазинах величезна різноманітність дитячих книг , і як вибрати корисну і гідну книгу? Важливим є не піддаватися першому бажанням і не вибирати книгу по яскравій обкладинці і красивим картинкам . Слід мати на увазі , що головне в книзі – це зміст . Вибираючи книгу , краще заздалегідь знати , що слід читати дитині в шість років.

Книга є вихователем людських душ. Якщо малюк дуже захоплений книгою , то завдання батьків вказати саме на ті книги , які несуть в собі все найдобріше і позитивне. Замінити чимось книгу неможливо: вона здатна розвинути логіку , пам’ять , допитливість , увагу , творче мислення . Саме у віці шести років дитині важливо прищепити любов до книги , тому добре б дізнатися інтереси малюка , властиві її віку та особистості . При цьому важливо знати , які книги треба читати дітям в 6 років . Однак нав’язувати книги не можна ні в якому разі .

Розглядаючи в магазині книги для дітей шести років , не треба вірити гучним назвам , на кшталт « кращі казки». Занадто товсті книги теж купувати не варто , оскільки тримати таку книгу дитині зовсім не зручно , а значить , читати він її навряд чи буде. Якщо вибір падає на збірки , то варто прочитати не тільки зміст , а й деякі фрагменти творів. Це необхідно зробити тому , що в таких книгах часто зустрічаються мовні помилки , тексти практично не читані, а твір ПОПР написано в неповному утриманні, з скороченнями . У малюка у віці шести років конкретне мислення , а тому для них необхідно чітко розділяти поняття , наприклад , добро і зло. Значить сюжетна лінія твору не повинна викликати труднощі в розумінні, вона не повинна бути заплутаною. Герої повинні чітко поділятися на негативних і позитивних . На першому місці , серед всіх жанрів літератури , без сумніву , залишаються казки . До народних казок зараз додаються ще й авторські . У шість років малюки вже цілком можуть розуміти гумор , а тому можна познайомити малюка з творчістю Успенського , оскільки його твори поєднують в собі побутової розповідь , фантастику і сатиру . Безумовно , хорошим читанням опиняться і смішні твори М. Носова.

У такому віці діти тільки освоюють навички читання , а тому книгою необхідно зацікавити: добре , якщо шрифт в книгах буде великий , а картинки будуть барвисті . Однак про сюжет забувати не варто – він повинен бути цікавим , тоді малюк захоче дочитати книгу до кінця .

Добре , якщо в словах в тексті будуть поставлені наголоси , слова будуть поділені на склади. У такому віці книга не повинна викликати асоціації з навчанням , вона повинна доставляти тільки радість. Шрифт в книзі повинен бути великий, інакше можуть виникнути проблеми з технікою читання , що відіб’є бажання читати. Вибираючи книгу, слід звернути увагу на кількість діалогів: чим більше, тим краще. Такі книги дозволяють не тільки читати дітям за ролями, але і влаштовувати театралізовані вистави .

Вибір книги для читання з домашньої бібліотеки краще надати самій дитині: хай він скаже , яку книгу він сьогодні хоче почитати. Таким чином процес буде більш невимушеним, а батьки зможуть зрозуміти переваги своєї дитини.

Рекомендована література дітям в 6 років : російські народні казки ; авторські казки : твори Аксакова (наприклад, «Аленький цветочек»), Пушкіна, Бажова («Срібне копитце »), О.М. Толстого («Пригоди Буратіно»), Носова («Пригоди Незнайка»); твори про природу: А.Некрасов, Мамін-Сибіряк («Сіра шийка»); вірша таких авторів, як В.Жуковський, С.Маршак, Б.Заходер, А.Барто, К.Чуковський; твори зарубіжних письменників : Марк Твен, Ю.Олеша, Р.Толкієн («Хоббіт або туди і назад»).

Діти і книги: як привчити дитину читати і навіщо

Багато батьків скаржаться на те, що їх дитина шкільного віку не читає, не хоче читати, не любить читати. І постає питання – як примусити школяра читати? Відповідь може бути лише одна на теке питання – НІЯК!

По перше, примушуючи щось робити, ви тільки викликаєте ще більшу відразу до цієї роботи. По друге, усяка дія має свою протидію – чим більше ви тиснете, тим більше дитина опирається. А по трете, я повністю згодна з англійською приказкою “Не виховуйте дитину, вона всеодно робитиме так як ви” (мається на увазі, що найважливіше у вихованні – власний приклад).

Я читаю багато, дуже багато. Цікавлюсь як художньою так і науковою літературою. Старша дочка не просто читає – вона “ковтає” книжки. Деколи мені здаеться, що вона читає ще швидше, ніж я. При цьому вона може навіть через деякий час розказати доволі детально зміст книжки, пам”ятає сюжет. І коли нема нової книжки – вона починає нудитись або перечитувати ті, що уже читала.

Менша теж намагається не відставати, але в силу того, що ще не дуже добре читає, це їй не так цікаво, як старшій. Але коли читає старша – то і менша сідає читати. Чому мої діти читають, а “сусідські” – ні?

Саме так – думати, аналізувати, робити висновки, певні прогнози тощо. А без цього ну ніяк не можна!

Читайте, думайте, шукайте те, що вам сподобається, що вас цікавить. І не вмикайте телевізор, не засмічуйте мозок ні собі, ні своїм рідним. Розвиватись корисніше, ніж … не розвиватись.

Для чого читати книги, адже зараз надзвичайно багато екранізацій?
Завдяки книгам, кожен з нас вчиться думати

ДЕСЯТЬ ПОРАД З ВИХОВАННЯ МАЛЕНЬКОГО ЧИТАЧА

Читайте вашій дитині поштові листівки,газети,інструкції на коробках з – під дитячого харчування. Це дуже важливо для дитини.
Доки дитина росте,показуйте їй малюнки та збірки оповідань. Кольори і форми вразять її,а слухання веде до вивчення.
Регулярно відвідуйте бібліотеку. Дозволяйте дітям вибирати книги самостійно.
Читання перед сном повинно стати регулярною сімейною традицією. Якщо для читання будуть вибрані правильні книги,то навіть дітям буде цікавим читання вголос.
Пам’ятайте про поезію! Короткий вірш – це найкращий спосіб привернути увагу на деякий час.
Заохочуйте дітей до читання вголос в той час, коли ви готуєте,прасуєте,шиєте,займаєтесь пранням білизни.
Використовуйте телебачення,щоб привернути увагу до читання. Більше читайте про людей,країни і різні речі,котрі цікавлять вашу родину по телебаченню.
Тримайте вдома безліч матеріалу для читання. Зберігайте дитячу літературу на нижніх полицях,щоб діти могли її легко дістати.
Нехай ваша дитина побачить вас за читанням. Розмовляйте стосовно того,про що читаєте.
Даруйте книги дітям. Цим ви дасте зрозуміти,що книги особливі.